Багатьом відома притча про загадку китайського мандарина про метелика, яку розгадав мудрець: «Усе в твоїх руках, якщо хочеш — буде живе, а захочеш — буде мертве. Усе залежить від тебе». Усе в наших руках — наш вибір, наші діти, наше майбутнє.
Саме цими мудрими словами в організації виховної роботи керується колектив Петрівського Центру дитячої та юнацької творчості.
Виховання має комплексний характер. До нього причетні сім’я, найближче соціальне оточення — формальні й неформальні об’єднання, громадські організації, засоби масової інформації, заклади культури, релігійні об’єднання тощо. Важливо, щоб виховний процес був особистісно орієнтованим та гуманістично спрямованим.
Такий підхід передбачає ставлення до кожного вихованця як до неповторної особистості, суб’єкта вільного розвитку, визнання його прав, виходячи із сукупності знань про людину. Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, якій притаманна громадянська відповідальність, високі духовні якості, здатність до саморозвитку й самовдосконалення.
Головною метою системи виховної роботи позашкільного закладу є: створення умов для формування творчої, гармонійно розвиненої, освіченої та вихованої особистості, здатної до самореалізації, самовдосконалення та активних дій.
Цьому сприяє тісне спілкування гуртківців з природою, усвідомлення своєї ролі в подальшому існуванні природи і взаємин людини з оточуючим світом, що неможливо без високих духовних якостей особистості, її громадянської позиції, патріотичних почуттів тощо.
Для того, щоб виховні процеси в позашкільному закладі були спрямовані в правильне русло і сприяли формуванню у гуртківців позитивних якостей особистості, педагоги керуються основними принципами системи виховної роботи у позашкільному закладі, здійснюючи завдання основних напрямів виховання. Головне призначення виховної системи полягає в педагогічному забезпеченні і сприянні розвитку особистості дитини.
Адже виховний простір - це не просто навколишня обстановка, у якій перебуває вихованець, а спеціально створена система виховних ситуацій, де зовнішні фактори і сам вихованець перебувають у гармонійних відносинах максимальної взаємоактивності. Саме від виховного простору залежить загальна ефективність розвитку особистості вихованця. У зв’язку з цим проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування таким виховним простором. Аналізуючи роботу над методичною проблемою закладу «Виховний потенціал закладу у формуванні творчої особистості», ми побачили, що виховна система спонукає гуртківців до самостійності, формує відповідальність в умовах свободи вибору.
Сьогодні ми, дорослі, маємо збагнути помилковість колишніх поглядів, усвідомити неминучість та глибинність реформ, у тому числі й освітньої сфери. Зміст виховання сьогодні випливає не з «потреб суспільства», не повинен нав’язуватися кимось, а має визначатися на основі прогнозованих конкретних потреб самої Дитини. Саме Дитина з її потребами і є «замовником» і змісту, і форм, і методів виховання. І саме зміст виховання є серцевиною будь-якої виховної системи.
Що ж являє собою виховна система з точки зору науковців?
Виховна система - це:
Соціальна система : її ядро – люди та їхні потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, дії, відносини. Ця система обумовлена суспільною потребою у створенні спеціальних умов для розвитку у дитини здібностей жити і працювати у соціумі, освоювати і виконувати соціальні ролі.
Педагогічна система: її функціонування пов’язане з реалізацією основних педагогічних завдань:
- формування в вихованців цілісної системи наукових знань про природу, суспільство, людину;
- оволодіння вихованцями прийомами і способами основних видів людської діяльності;
- розвиток креативних здібностей дитини, її нахилів і талантів;
- формування в учнів ціннісного ставлення до навколишньої дійсності і до самих себе;
- розвиток у дитини прагнення і здатності до самопізнання, самореалізації та самоствердження;
- формування у позашкільному навчальному закладі сприятливого середовища для розвитку і життєдіяльності учнівської молоді.
Ціннісно-орієнтована система: будь-яка виховна система орієнтована на визначені цінності. Для цієї системи характерні наступні ознаки:
- цілі виховної системи є особистісно значущими як для дорослих, так і для дітей;
- спільна життєдіяльність педагогів, учнів і батьків будується на основі гуманістичних цінностей, взаємоповаги, довіри і доброзичливості;
- педагогічна діяльність спрямована на забезпечення умов для прояву і розвитку індивідуальності особистості дитини;
- відчуття захищеності, комфорту, задоволеності життєдіяльністю у навчальному закладі.
Цілісна система: враховуючи, що саме поняття система визначається як цілісне утворення компонентів, які взаємодіють між собою і підпорядковуються загальному, можна стверджувати, що ця риса є істотною і необхідною.
Відкрита система: система самокерована і така, що саморозвивається. Виховання є соціальним явищем, яке означає формування і розвиток особистості під впливом усієї сукупності об’єктивних і суб’єктивних чинників. Відкрита система має безліч зв’язків і відносин з навколишнім соціальним і природним середовищем, що забезпечують функціонування і розвиток системи. Якщо система має високий рівень організації, вона сама змінює, удосконалює зовнішнє середовище, пристосовуючи його до досягнення своєї мети, до завдання збереження цілісності.
Цілеспрямована система: при відсутності цільових орієнтирів, виховна діяльність втрачає свій зміст. Ціль у навчально-виховній системі відіграє роль системоутворюючого і системоінтегруючого фактора. Характер цільових орієнтирів може служити підставою для визначення типу виховної системи.
Педагогічний колектив центру дитячої та юнацької творчості, опрацювавши літературні джерела та проаналізувавши власний педагогічний досвід, розробив систему виховної роботи, яка зорієнтована на особистість та її компетенції.
Робота нашого закладу спрямована на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, зокрема, на «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» (Національна доктрина розвитку освіти). Позашкільний заклад не повинен готувати дитину до життя, а вчити жити, оволодівати практичними навичками життєтворчості, здійснюючи дію самореалізації у різних видах навчальної, ігрової, практичної діяльності. У самостійне життя має вийти творча особистість, яка здатна брати відповідальність за прийняті рішення на себе, критично мислити і використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язування проблем, змінювати на краще своє життя і життя своєї країни. Самореалізація як необхідна умова виховання компетентного випускника закладу, успішного громадянина України передбачає здійснення можливостей розвитку «Я» власними зусиллями, шляхом співдіяльності, співтворчості з іншими людьми, соціумом і світом у цілому, створення організаційно-функціональної структури процесу виховання для розвитку життєвої компетентності особистості через формування ключових компетентностей різних сфер життєдіяльності особистості (виховання гуманної, порядної, всебічно розвиненої особистості, формування чіткої громадської позиції; розуміння своєї ролі в суспільстві; формування морально-етичної, художньо-естетичної, правової та екологічної культури; формування фізичної досконалості, зміцнення здоров'я).
Педагогічний колектив закладу створює середовище духовного розвитку, соціально-рольового життя дитини як творця і проектувальника свого майбутнього.
Пріоритетним у виховній роботі центру є:
- реалізація особистісно та компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі;
- залучення молоді до національної та світової культури;
- збереження морального та фізичного здоров’я підростаючого покоління;
- виховання патріотизму, громадських якостей особистості;
- забезпечення педагогічних умов для соціалізації гуртківців, виховання в них життєвої компетентності.
Завдання виховання:
ØЕфективно використовувати національні традиції, сучасний педагогічний досвід та дослідження сучасної психолого-педагогічної науки у сфері виховання;
ØБудувати виховний процес з урахуванням пріоритетів системи виховання морально-етичного і превентивного виховання.
ØВиховання в гуртківців свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження й зміцнення їхнього фізичного та психічного здоров'я;
ØПосилити роль сім'ї у вихованні дітей, зміцнити її взаємодію з позашкільним навчальним закладом;
ØРозвивати демократичний стиль керівництва виховним процесом;
ØСприяти розвитку дитячих і юнацьких об'єднань.
ØРозвивати у дітей та молоді творчі здібності, всесторонньо підтримувати обдарованих дітей і молодь.
ØРозробити інструментарій для моніторингового вивчення рівня сформованості життєвої компетентності особистості.
Змістовий компонент визначає змістові лінії виховної системи відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» з урахуванням регіональних особливостей змісту виховання, а саме:
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Ціннісне ставлення особистості до людей
Ціннісне ставлення особистості до природи
Ціннісне ставлення особистості до мистецтва
Ціннісне ставлення особистості до праці
Ціннісне ставлення особистості до себе (через фізичне, психічне та соціальне «Я»)
У виховній системі позашкільного закладу реалізуються такі основні функції:
- інтегруюча: поєднання в одне ціле розрізнених виховних впливів;
- регулююча: спрямована на впорядкування педагогічних процесів, на управління ними;
- розвиваюча: забезпечує динаміку функціонування системи, її оновлення та удосконалення;
- захисна: часто позашкільний заклад є фактором захисту, гарантом виживання та безпеки підростаючого покоління;
- корекції: позашкільний заклад коригує вплив зовнішнього середовища, надзвичайний потік інформації своїми цінностями, орієнтирами, правилами життя в природі і суспільстві виробленими в цій виховній системі добровільно і спільно;
- компенсації чи реабілітації: в позашкільному навчальному закладі створена така модель людських відносин, така атмосфера духовності, емоційності людської особистості, де з задоволенням працюють всі діти і діти з особливими потребами.
Основними принципами системи виховання у позашкільному закладі є:
1) Вивчай природу та збережи її для нащадків.
2) «Не зашкодь» (природі, людині).
3) Принцип зв'язку виховання із завданнями соціального, економічного, культурного і політичного життя суспільства (до знаменних подій. дат),
4) Творчість - основа діяльності (гуртківців та педагогів).
5) Принцип реалізації індивідуальних здібностей через колективну творчу діяльність (в роботі гуртків, товариств, в ході масових заходів).
6) Принцип природовідповідності (врахування вікових особливостей) та культуро-відповідності (забезпечення культурної спадкоємності поколінь).
7) Духовна, емоційна, естетична насиченість життєдіяльності гуртківців.
8) Комфортність кожної дитини та дорослого в позашкільному закладі.
9) Союз дітей, педагогів та батьків.
Суб'єкти виховного процесу:
- гуртківці,
- учні загальноосвітніх шкіл району,
- педагоги закладу,
- педагоги навчально-виховних закладів району,
- батьки,
- громадські діячі,
- засоби масової інформації.
Основні форми системи виховання у позашкільному закладі:
1. Інформаційно-масові форми виховної роботи:
дискусії; диспути; конференції; «круглі столи»; інтелектуальний аукціон; ринги; уявні подорожі в природу, до джерел народної творчості, рідної культури, історії; «жива газета»; створення альманахів; створення місцевих Червоних книг; інтелектуальні ігри.
2. Діяльнісно-практичні групові форми виховної роботи:
- екскурсії;
- акції; операції;
- природоохоронні конкурси;
- освітні проекти;
- свята;
- лялькові театри;
- агітбригади (екологічні, за здоровий спосіб життя);
- ярмарки;
- народні ігри;
- огляди-конкурси.
3.Наочні форми:
- куточки живої природи;
- галереї:
- виставки дитячої творчості;
- тематичні стенди.
4. Розважально-ігрові форми:
- конкурсно-розважальні програми;
- рольові розважальні ігри;
- казкові шоу.
Позашкільний навчальний заклад покликаний здійснювати завдання всебічного гармонійного розвитку особистості дитини.
В процесі навчання і виховання в нашому позашкільному навчальному закладі у вихованців формуються і розвиваються якості, що характеризують творчу особистість, а саме: творчі риси характеру (цілеспрямованість, ініціативність. допитливість, критичність розуму, самостійність, вимогливість, наполегливість, винахідливість, оригінальність, готовність до виправданого ризику, організованість, працелюбність, порядність, відповідальність тощо), творчі якості інтелекту (логічне, діалектичне та цілісне сприйняття дійсності, спостережливість, дослідника, творча уява і фантазія, інтуїція, увага та пам'ять тощо), творча самосвідомість, творча спрямованість особистості.
Виховний процес у Петрівському центрі дитячої та юнацької творчості визначається такими критеріями, які стимулюють і спрямовують діяльність вихователів (керівники гуртків, педагог-організатор), батьків, всього педагогічного колективу на створення і реалізацію виховної системи, яка є найрезультативнішою у досягненні мети і завдань виховання для вихованців нашого закладу.
Педколективом нашого центру вироблена система виховання, пріоритетними напрямками якої є формування здорового способу життя, громадянська та правова освіта та виховання, родинно-сімейне виховання, розвиток творчих здібностей вихованців.
Державотворення, що відбувається в сучасній Україні, потребує нової педагогіки. Це актуальна проблема, бо від того, які напрями будуть обрані в навчально-виховній системі, які пріоритети в формуванні та становленні особистості будуть визначені, залежатиме майбутнє України.
Тому, система виховної роботи закладу направлена на:
üоволодіння вихованцями знаннями, вміннями, навичками і технологіями формування та розвитку життєвої компетентності в найголовніших сферах людського життя;
üреалізацію творчого потенціалу молоді в інтересах її становлення та самореалізації, формуванню морально-правової культури, здорового способу життя, профілактики негативних явищ у дитячому середовищі;
üрозвитку різноманітних форм учнівського самоврядування, поглибленню молодіжних контактів;
üзалучення вихованців до безпосередньої участі у формуванні та реалізації програм, що стосуються життя колективу закладу;
üрозробку, апробацію та впровадження в практику роботи нових методик, зорієнтованих не на консервативне відтворення традиційних дії й поведінки, а на передбачення творчої участі кожного вихованця у формуванні життєвої компетентності;
üстановлення особистості як активного творця своєї життєвої долі.
Ось чому, наступною умовою формування життєвих компетентностей вихованців є педагогічна компетентність, тобто спеціальна психолого-педагогічна підготовленість керівника гуртка, знання та вміння, які необхідні для ефективної реалізації певного виховного процесу. Адже, як свідчать результати педагогічних досліджень, важлива роль у виховному процесі належить педагогу, який спрямовує свої дії на активне осмислення вихованцями етичних знань у відповідних поведінкових ситуаціях, на усвідомлення ними своєї соціальної сутності, на практичне закріплення духовно-моральних надбань у повсякденному житті, на вміння жити у співтоваристві з іншими, залишаючись одночасно повноцінними, вільними, відповідальними особистостями. Певна психолого-педагогічна та фахова підготовка керівника гуртка передбачає його здатність поставати в ролі представника інтересів і культури суспільства і водночас захисника та провідника життєвих інтересів вихованців . Окрім того, перед педагогом постає завдання не тільки знайти ефективні форми організації виховного процесу, а й залучити до нього батьків та громадськість на правах учасників спільної діяльності.
Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку і підтримки талантів та обдарувань.
Соціальне - економічні зміни, що відбуваються в Україні, підвищили вимоги до виховання особистості, формування у неї системи ціннісних орієнтацій спрямованих на розвиток її духовної, моральної, правової, трудової та екологічної культури.
Сучасна освіта вимагає переосмислення системи виховання, оновлення змісту духовного відродження особистості на основі гуманізації, життєдіяльності учнів, створення сприятливих умов для їх самореалізації в різних видах творчої діяльності. Сьогодні особливої актуальності набувають питання формування духовно розвиненої творчої особистості. Видатний український педагог В.О.Сухомлинський писав: «Виховання за своєю суттю – це керівництво духовним становленням людської особистості». Ця думка стала пріоритетною під час створення комплексних програм виховної системи закладу.
Всі розуміють, що вихованець — це син або дочка у своїй родині, учень у школі, друг серед однолітків, тому програми Центру є комплексними — по можливості охоплюють усі віхи розвитку дитини. Подібна програмно-проектна технологія сприяє підвищенню ефективності організації педагогічної діяльності. Специфіка позашкільної освіти — в її динамізмі, гуманістичній і демократичній спрямованості освітньої діяльності. Якщо педагог-позашкільник приймає дитину такою, яка вона є, щиро ставиться до неї й взаємодіє на основі згоди, то й розвиток інтересів і здібностей дитини в різних галузях науки, техніки, культури, спорту у вільний від навчання час
Програми забезпечують гармонійне єднання національного й культурного виховання, формування й становлення особистості вихованця, громадянина - патріота України, готового самовіддано будувати демократичну, правову й соціальну державу; сприяння професійному самовизначенню, орієнтування в правовому полі прав і обов’язків людини й громадянина; збалансованість інтелектуального з фізичним, психічним, соціальним, естетичним розвитком, створення ситуації успіху; впровадження технології здорового способу життя з метою формування позитивного ставлення до свого здоров’я.
Програми передбачають організацію позашкільного навчально-виховного процесу, як з вихованцями творчих об’єднань і гуртків, так і з учнями шкіл району у творчому співробітництві з педагогами різних навчальних закладів, діячами культури й мистецтва, представниками громадських організацій і батьками.
Учасники програм: діти 6—18-ти років, педагоги, батьки.