Тренінг з основ волонтерської діяльності

«Добро дій, добро твори, до людей з добром іди»

 Мета: обговорення шляхів організації роботи волонтерських загонів у кожній школі і визначення алгоритму цієї роботи; мотивація дітей до партнерства, сприяння усвідомленню учнями пріоритетних цінностей, необхідних для самостійного життя, формування позитивної самооцінки, лідерських якостей, розвитку емпатії, навичок прийняття відповідальних рішень, групової роботи, уміння переконувати і створювати мотивації для інших.

Обладнання і матеріали: аркуші паперу формату А1 і А4; олівці, ручки, фломастери, маркери; скотч, стікери, м'ячик, іграшка «Червоне серце», мультимедійне обладнання.

Хід тренінгу

Вправа на знайомство: «Червоне серце»

Мета: познайомити учасників, підвищити їх самооцінку, створити дружню атмосферу.

Тренер бере в руки іграшку у вигляді великого червоного серця і починає першим зі слів: «Я, Наталя, за родом занять педагог, маю відкрите серце, тому хочу поділитися знаннями щодо важливості волонтерської роботи»

Інформаційне повідомлення «Хто такі волонтери»

Мета: мотивувати учнів розвивати  лідерські якості, приєднатися до волонтерського руху.

1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Анрі Дюран, відомий французький письменник-журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створити Червоний Хрест – організацію, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном, керуються волонтерські організації усього світу.

Волонтéр — добровільний помічник. Це люди, які цілком безкоштовно займаються громадською діяльністю, допомагають всім без виключення, хто цього потребує.

Волонтерська допомога — один із важливих методів добровільної соціальної роботи. Основні підходи до неї сформульовані у Загальній декларації волонтерів, яку прийнято на IX Конгресі Міжнародної асоціації волонтерів (Франція, 14 вересня 1990 p.).

Волонтерство — інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку. Це добровільна, непрофесійна соціальна робота, яка сприяє поліпшенню якості життя особистості, особистісному зростання, поглибленню почуття солідарності, задоволенню потреб людини.

Найпоширенішим напрямком добровільної допомоги є соціальна допомога інвалідам, сиротам, дітям, які залишилися без піклування батьків, дітям вулиці, особам, схильним до наркоманії та алкоголізму та ін.

В Україні волонтерській рух – одна з найефективніших форм роботи з різними категоріями клієнтів. Він є невичерпним джерелом набуття громадянської освіти, дає людині можливість реалізувати себе у служінні суспільству. Велика кількість громадських організацій поєднує молодих людей, які на добровільних засадах беруть участь у соціальних програмах щодо попередження негативних явищ у молодіжному середовищі та надання допомоги іншим в їх розвитку, соціальному становленні, інтеграції у суспільство тощо.

Найважливіше у роботі волонтера – усвідомлення необхідності власної діяльності та наявність бажання працювати. Головна перевага волонтерів полягає в тому, що вони виконують роботу, яка їм подобається, й отримують задоволення, коли бачать результати. Але люди почуваються так, коли знають, що вони цінуються і визнаються. Крім цього, для кожної людини, котра виконує роботу, а тим більше на добровільних засадах, важлива оцінка її діяльності. Кожен, хто бере участь у волонтерській діяльності, має бути оцінений об'єктивно.

У Записці Генерального секретаря ООН виділено найважливіші риси волонтерства. Серед них:

– турбота про людей. Адже співчуття, моральна підтримка, допомога, піклування сприяють формуванню важливої для людського суспільства атмосфери – взаємопідтримки.

– солідарність і гуманна корисливість. Люди добровільно жертвують своїм часом заради встановлення взаємодовіри та причетності, що робить їх зацікавленими в благополуччі інших;

– духовна якість і громадянська чеснота. Його значення полягає в принципі „ми те, що ми робимо для інших”;

– багате джерело людського досвіду. Милосердя, толерантність, солідарність, співробітництво, подолання конфліктів, лобіювання, емоційні й соціальні зв’язки, захист від небезпечного впливу тощо.

– нові інтелектуальні ресурси. Волонтери – це не лише виконавці програм, але й джерело нових ідей, нового життєвого досвіду;

– участь і відповідальність як суть активної громадянської позиції.

Міжнародною експертною групою з питань волонтерства та соціального розвитку в 1999 р. були визначені три характерні особливості волонтерської діяльності:

– діяльність має бути неприбутковою;

– діяльність повинна бути добровільною, згідно з особистою волею індивідуума;

– діяльність повинна бути корисною кому-небудь, не тільки волонтеру, або суспільству загалом.

У Загальній декларації про волонтерську діяльність, яка була прийнята на XVI Всесвітній конференції волонтерів у 2001 році в Амстердамі (Нідерланди), визначено такі принципи діяльності волонтерів:

– визнання права на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;

– поважання гідності й культури всіх людей;

– надання допомоги, безкоштовних послуг особисто чи організовано в дусі партнерства та братерства;

– визнання рівної важливості особистих і колективних потреб, сприяння їх забезпеченню;

– перетворення волонтерства на елемент набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи при цьому ініціативу та творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем.

Руханка «Привітання»

Мета: зняти м'язове та психологічне напруження, сприяти створенню на тренінгу невимушеної дружньої атмосфери.

Вчитель: «Оберіть собі пару. Потисніть одне одному руки. А тепер оберіть собі іншу пару і пригадайте, як вітаються ескімоси. Вони труться носами. Привітайтесь і ви так. Далі я говоритиму, якими частинами тіла ви маєте вітатися, а ви кожного разу обираєте для привітання іншу людину: Права рука до лівої руки, рука до ноги, спина до спини, вухо до вуха ... ».

Вправа «Яким має бути волонтер?»

Перекидаючи один одному м' ячик, учасники висловлюють свої думки про те, якими особистими якостями має володіти волонтер.

Вправа «Що може зробити волонтер?»

Мета: визначити сфери діяльності волонтерів, мотивувати учасників приєднатися до волонтерського руху.

Об'єднання у три групи:

Актори - готують пантоміму про те, що може робити волонтер.

Художники - розробляють плакат про те, які благодійні заходи можна провести у школі.

Журналісти - беруть інтерв'ю у волонтерів.

Демонстрація, підбиття підсумків, обговорення.

Вправа „Що означає „дарувати радість?”

Методом «мозкового штурму» дати на запитання та назвати категорії населення, з якими працюють волонтери.

Вправи „Крила добра”

Робота в групах. Запропонувати волонтерські соціальні інціативи на рівні своєї громади

Вправа «Модель волонтера»

Мета: активізувати креативне мислення учасників, конкретизувати їхні уявлення про волонтерів.

Створіть власну модель волонтера. Використайте усі підручні матеріали. (колаж)

Вправа "Болото"

Десь, невідомо де, тонув у болоті чоловік. Він репетував так голосно, що вже через п’ять хвилин навколо нього зібрався цілий натовп людей. Всі стояли та розводили руками. Один чоловік з натовпу вирішив допомогти. Він сказав: "Простягни мені руку, і я тебе витягну". Та бідолаха тільки продовжував кричати і тонути далі. А чоловік все просив його подати йому руку. Тоді із натовпу вийшов старець і порадив: "Ти ж бачиш, що він не може простягнути тобі свою руку, простягни ти перший свою…"

Рефлексія: які емоції викликала оповідь? Хто як її зрозумів? Чого вона нас вчить?

Пам’ятка волонтера

Доброта  та милосердя - це милість людського серця, розуміння, співчуття, це перш за все любов, толерантність у ставленні до людей.

Це не слабкість, а сила, тому що добрі люди здатні прийти на допомогу.

Це найвища ознака людяності коли не чекаєш, коли тебе просять допомогти, а сам відчуваєш, що твоя безкорислива допомога необхідна людині у скрутну хвилину її життя.

І не важливо: чи це втішне слово, чи матеріальна підтримка, чи вміння розділити чужий біль і горе, як власні.

Вправа «Прощання»

Мета: емоційне завершення тренінгу.

Стати в тісне коло, скласти праві руки одна на одну в центрі, лівою рукою обійняти за плечі сусіда. Стрибаючи на одній нозі, хором сказати: «Хай сьогодні нам щастить, хай нам завтра пощастить, хай усім завжди щастить! Будьмо!».