Комплексна програма «Добрий дім мого дитинства»

Пояснювальна записка

Відомо, що сім’я – той основний осередок, де відбувається формування особистості дитини. Вплив сім’ ї на дитину домінуючий, унікальний, а багато в чому й незамінний. В сім’ї особистість формується в природних умовах, вихователі тут – найближчі й найдорожчі для дитини люди. Саме в сім’ї беруть початок світогляд, ідейні й моральні переконання, трудові навички, ціннісні орієнтації. Дитина вперше прилучається до рідної мови, історії та культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів, усього укладу життя.
Як відомо, одним з визначальних принципів виховної системи є взаємодія впливів: родини, вчителя, довкілля. Родина, її цінності є складниками суспільства, яке будується на родинних принципах співжиття, дбайливого ставлення до дитини, на тих чинниках, що допомагають розкрити її творчий потенціал.
Виховання дитини починається з моменту її народження. Сім'я закладає основи людяності, порядності, вихованості. Чим більше любові, злагоди та взаємоповаги в родині, тим міцнішим буде основа подальшого розвитку дитини, тим вихованішою вона буде.
Наступною сходинкою життя дитини стає навчальний заклад. Таким чином, педагог автоматично стає членом родини свого маленького учня, а потім він же вводить його до іншої, значно більшої родини, що стане рідною дитині на наступні роки - шкільної сім'ї. І тому від того, наскільки теплими, родинними, будуть стосунки між педагогами та вихованцями, між самими гуртківцями, залежить рівень комфорту дитини в гуртковому колективі, у закладі взагалі. Активність же в закладних справах, створення позитивних умов для реалізації потенціалу кожної дитини – запорука того, що вона посяде гідне місце в набагато більшій «сім'ї» - громадянському суспільстві.
Сьогодні в суспільстві багато говорять і пишуть про те, що діти - продовжувачі не тільки батьківського роду, а й соціального ладу. І від того, які духовні та моральні цінності закладуть у їхні душі сім'я та суспільство, залежатиме майбутнє всього народу.
Сім'ї належить важлива роль у формуванні моральних основ особистості, емоційного світогляду дитини, громадянської свідомості, виховання поваги до батьків, родини, старших, близьких людей, суспільства.
Родинне виховання розглядається нині як перша природна і діюча ланка національного виховання молодого покоління. Щоб майбутні батьки й матері змогли виконати почесну місію виховання своїх дітей і відродження нації, їм потрібно надати необхідні психолого-педагогічні знання, а також знання про кращі виховні традиції свого народу та вміння застосовувати їх у процесі виховання дітей в сім'ї.
Актуальність цих проблем спонукала створити програму з родинно-сімейного виховання, яка дає можливість вихованцям розкрити моральні основи родини, визначити зміст моральних вимог, що регулюють міжособистісні стосунки в родині та сім'ї, а педагогу - реалізувати одне з найважливіших завдань сучасної освіти: формування ключових компетентностей учнів.
Ідея програми – створення сприятливих соціальних умов для розвитку цілісної, фізично здорової, етнокультурної, національно-свідомої, родинно-зорієнтованої особистості.
Мета програми – виховання цілісної особистості, активної в етнонаціональному усвідомленні, в родині, довкіллі.
Завданнями даної програми є:
- Організація педагогічної взаємодії керівників гуртків, батьків, та вихованців як рівноправних учасників процесу виховання.
- Формування педагогічної культури сім'ї. Розширення духовного світу людей, навчання проявляти повагу до рідних, до родинних національних традицій, звичаїв, обрядів.
- Виховання любові і шанобливого ставлення до держави через любов до батьків, до родини. Навчання бути чемними, шанувати батька, матір, допомагати їм, любити і завжди пам'ятати рідний край.
- Розвиток творчої особистості кожного вихованця, створення умов для їхньої самореалізації та самовизначення, збереження життя та здоров'я.
- створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов розвитку почуттів і сприймань дитини, її самореалізації;
- засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності, здатності виявляти турботу про менших, милосердя до слабких і людей похилого віку;
- залучення дитини до спільної з дорослими діяльності, розвиток творчої, працелюбної особистості;
- забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу;
- залучення дітей до народних традицій, звичаїв та обрядів, виховання у них національної свідомості і самосвідомості;
Дана програма розрахована на вихователів, які прагнуть відійти від усталених стереотипів виховання майбутніх громадян України і працювати по-новому. Адже, на відміну від застарілої схематичної моделі виховання, тут суб’єктами педагогічного дійства виступають і дитина, і батьки, і вчитель, і держава. Від роду до народу і нації – такий природний шлях розвитку кожної людини, формування її національної свідомості та громадянської зрілості. Родинне виховання – перша природна і постійно діюча ланка виховання.
Найвищою турботою вихователів є дитина; метою і мірою успіху діяльності педагогів - міра фізично-духовного, ідейно-культурного, політичного розвитку дітей як свідомих носіїв інтересів громадянського суспільства.
Позашкільний навчальний заклад покликаний здійснювати родинно-сімейне виховання з метою формування у дітей любові і шани до батьків, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних відносин між членами родин, важливості ролі сім'ї у житті і суспільстві.
Структура комплексної програми «Добрий дім мого дитинства»:
• Я і мій рід.
• Я і люди навколо мене.
• Я і моя Батьківщина.

Опис структурних компонентів комплексної програми «Добрий дім мого дитинства»
«Я і мій рід»
Родинне виховання - це перевірений віками досвід національного виховання в сім’ї, є джерелом формування світогляду, трудової підготовки, фізичного змужніння, глибоких людських почуттів, любові до катері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани рідної мови, історії, культури. Родина – то той вузол, яким сполучаються люди у суспільстві. То найбільша вихователька підростаючих поколінь. Адже саме в родині під керівництвом батьків та інших родичів дитина пізнає світ, що її оточує, тут проходить її громадянське становлення. Формується світогляд, естетичні смаки, мораль. Це майстерня, де виховуються духовні цінності народної культури, родинні традиції, це пошук нового сенсу життя через ідеали добра, любові, честі.

Мета: дослідження способу життя, взаємин у сім’ях вихованців, впливу родини на виховання гуртківців; надання педагогічної допомоги в активізації виховних можливостей родини; залучення родини до виховних заходів гуртка та закладу; формування активного батьківського комітету.
Види діяльності:
• фотовиставка «Я і моя родина»;
• година спілкування «Сім’я – мій оберіг»;
• конкурс малюнків «Я у моїй родині»;
• конкурс вітальних листівок для рідних із нагоди новорічних, родинних свят;
• перелік родинних свят
 Хатні обереги. Хата моя, біла хата. Село на нашій Україні. Дивна річ – в хаті піч. Біля рідного порогу. Смерекова хата, батьківський поріг…
 Не я б’ю, верба б‘є. Ода вербі. Без червоної калини нема України. Пий із криниці водицю – буде тобі здоровиться. Рослини – символи.
 Прийди, весно, з радістю. Зустріч весни. Прийди, весно, прийди, красна. Що в імені твоїм, людино?
 З Різдвом Христовим! Добрим людям на здоров’я. Щедрий вечір, добрий вечір. Радуйся, Земле, від віку до віку! Святвечір.
 Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі. Образу хліба вклонімося. Цілую руки, що пахнуть хлібом. Свято меду.
 Ой, не ріж косу. Цілую мовчки той рушник, що мама вишивала. Води свячене джерело. Ой ти, конику мій вороненький. Закувала зозуленька. Жіночі обереги. Вийся, віночку, вийся. Переступи поріг з добром. Доля на рушникові.
 Мати, Батьківщина, рід, родина. Роде наш красний. Свято рідної мови. Свято мами. Урок матері. Українському роду нема переводу. Наша мова солов’їна. Свято нашого народу. Дороги наші. Добре слово всім потрібне. Завітаймо до добрих людей.
 Без сім′ї немає щастя на Землі.
 Шануй батька й матір.
 Мій родовід.
 Сімейна спадщина.
 Мамо, мамо, ніжна і кохана.
«Я і люди довкола мене»

Людина гуманна, інтелектуально розвинена, яка має філософські основи життєвої позиції, духовно і фізично здорова, творча, з широким світоглядом - це головна мета виховання. Тому напрямами діяльності керівника гуртка у сфері моральності є:
1. Розвиток у вихованців бажання знати, розуміти і діяти у відповідності з отриманими знаннями в реальних життєвих ситуаціях.
2. Розвиток вольових якостей гуртківців, здатності до критичного осмислення своїх сильних і слабких сторін (якостей).
3. Виховання уміння боротися і виживати в екстремальних ситуаціях.
4. Ознайомлення вихованців з прикладами моральної позиції інших людей й умінням поводити себе гідно у важких життєвих ситуаціях.
5. Виховання інтересу до свого внутрішнього світу, бажання зростати духовно, самовдосконалюватися.
Мета: формування морально-етичних відносин; виховання внутрішньої і зовнішньої культури, етичних норм поведінки, вивчення правил для школярів, правил спілкування в колективі та в родині, у громадських місцях.
Види діяльності:
• рольові ігри: «Я в гостях», «У магазині», «Я – пасажир»;
• година спілкування «Правила, обов’язкові для всіх»,«Наша позашкільна країна», «Для чого живе людина?», «Як треба поводитись у школі, удома, на вулиці»;
• педагогічні консультації для батьків «Ваша дитина – вихованець позашкільного закладу»;
• бесіда «Про роль особистого прикладу в сім'ї».
• Скласти "Золоті правила життя".
• Роздум "Яким життєвим цінностям я віддаю перевагу".
• Дискусійний клуб:

- "Світ належить оптимістам, песимісти - тільки глядачі" (Ф.Гізе);
- "Бережіть час - це тканина, з якої виткане життя" (К.Річардсон);
- "Хто не йде вперед, іде назад: стану нерухомості не існує" (В.Белінський).
• Захист проекту:
- "Кроки до життєвого успіху";
- "Як стати щасливою людиною".
• Круглий стіл "Погляди відомих людей на щасливе життя".
• Інсценування "Стиль культурного життя".
• Зустріч з цікавими людьми "Діалог про життя".
• Усний журнал "Сильні люди" - про наших сучасників, про тих, хто зміг
протистояти випробовуванням долі.
• "Квітка щастя"
• Вернісаж "День щастя".
• "Життя як служіння Вітчизні" - розповідь про життєвий шлях славних синів і
дочок України, таких як Ярослав Мудрий, Б. Хмельницький, І. Мазепа,
Т.Шевченко, Л.Українка, О.Ольжич, В. Чорновіл, М. Амосов та ін.
• Конкурс афоризмів "Мудрі думки про життя"
• Бесіда-діалог "Бережи своє життя".
• Творчі роздуми "Життєві суперечності та шляхи їх подолання".
• Творчі завдання:

- Як ви розумієте вислів "Життя прожити - не поле перейти"
- Назвіть три поняття, без яких ви не можете жити. Чому?
- Чи залежатиме зміна цього світу від Вас?
- Якби Ви самі могли зробити щось для людей, що б це було?
- Чи погоджуєтесь Ви із твердженням: "Це моє життя, і я можу робити з ним, що хочу".
• Пізнавльно – розважальна програма «Вдячність тому, хто дарує добро».
• Година спілкування: «Яким треба бути, щоб тебе поважали?», «Людські чесноти», «Абетка ввічливості», «Вчимося доброті».
• Усний журнал «На чому базується дружба», «Один за всіх і всі за одного».

«Я і моя Батьківщина»
Національна свідомість і самосвідомість включає особисту ідентифікацію із своєю нацією, віру в її духовні сили та майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, традиції, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією, своїм народом, здатністю бути носієм національної культури та історії рідного народу. Важливими якостями національно свідомої особистості є громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність та активність, зріла самодіяльність, добродійність, готовність працювати задля розквіту держави і творити її майбутнє.
Мати і батько є - головними, природними вихователями. Святий обов’язок батьків. переданий їм у спадок від дідів і прадідів, - бути національно свідомими, палкими патріотами і стійкими громадянами України.
Мета: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати; формування національної гордості та любові до України гуртківців закладу, відчуття учнями особистої гідності на рівні нації і держави,
Види діяльності:
• Народні свята,
• екскурсії в музеї,
• виставки декоративно-прикладного мистецтва,
• фольклорно-етнографічні експедиції,
• конкурси чарівних українок тощо.
• Виховна година «Будьмо гідними називати себе українцями», «Ти – громадянин України», «Що таке національна свідомість?», «Державна символіка».
• Бесіда «Універсал національної єдності», «Україна – незалежна правова держава»
• Екскурсія «Сто чудес України».
• Година спілкування «Зимові народні обряди та традиції».