Комплексна програма «Роби велике не обіцяючи великого»
- Деталі
-
Перегляди: 3686
Комплексна програма «Роби велике не обіцяючи великого»
Пояснювальна записка
Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів. Мета художньо-естетичного виховання полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні.
Ми живемо у такому суспільстві, коли педагог стає вирішальною творчою силою, оскільки формує продуктивну силу суспільства - людину. Тому робота педагогічного колективу у нашому закладі спрямовується на розвиток творчо обдарованої дитини, на формування у неї почуття прекрасного, на формування естетичних смаків та уміння зберігати та передавати з покоління в покоління духовні цінності народу.
Гурткова робота у закладі спрямовується на виконання Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичної вихованості, тому саме на гурткових заняттях перед вихованцями розкривається світ прекрасний, світ чарівний та загадковий.
У процесі естетичного виховання важливо навчити гуртківців розуміти і сприймати красу під час занять всіх творчих учнівських об'єднань в природі, занять гуртків декоративно-прикладного мистецтва, народної вишивки, гуртка вокального співу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишитися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне в ході екскурсій в природу, спостерігаючи красу природи і негативні наслідки діяльності людини, під час відвідувань художніх виставок і музеїв.
Специфічність естетичного виховання полягає у тому, що воно формує в учнів розуміння краси,витонченості і загострення світосприйняття, духовні потреби та інтереси; емоціонально-естетичне відношення до дійсності та мистецтва, сприяє розвиткові творчих здібностей.
На думку педагогів центру дитячої та юнацької творчості розуміння прекрасного нерозривно пов’язане і з практичною діяльністю по втіленню його в життя. Тому в комплексну програму поєднано два напрями виховання: естетичне та трудове.
Велике значення у вихованні особистості має саме колективна праця, колективна суспільно корисна творча робота. Сама по собі праця не гарантує досягнення і розв'язання мети і завдань трудового виховання. Проблема в тому як вона організована педагогом і яку позицію при цьому займають самі гуртківці, хто вони - виконавці, робоча сила чи творці, господарі результатів своєї праці. Виходячи з цього, бажано так організувати трудову діяльність гуртківців, при якій праця була б джерелом їхнього розвитку, виховувала б відповідальність за доручену справу, щоб у дітей не формувалося стійке відчуження від праці.
На всіх етапах трудового виховання вихованців необхідно формувати потребу в праці, творче ставлення до неї, залучати до реальних виробничих відносин і формувати розвинуте, зорієнтоване на особливості ринкового господарювання, економічне мислення, розвивати загальні (інтелектуальні, психофізіологічні, фізичні та ін.) і спеціальні (художні, технічні, математичні тощо) здібності, відроджувати національні традиції, народні промисли та ремесла, виховувати культуру особистості в усіх її проявах.
Ідея програми – виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій.
Мета програми – збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, розвиток загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості; залучення учнівської молоді до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їй виробничого досвіду, розвитку в неї творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.
Завданнями даної програми є:
• розуміння вихованцями зв'язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації;
• виховання здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;
• розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності, формування художньої компетентності - здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями;
• формування системи знань та уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв - музичного, візуального, хореографічного, театрального, екранного;
• виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.
• психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ста витися до результатів праці тощо);
• практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);
• підготовка до свідомого вибору професії.
Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. З цього приводу К. Ушинський писав: «Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство».
Опис структурних компонентів комплексної програми
«Духовність – криниця життєдайна»
Розв'язання сучасних завдань виховання і розвитку особистості неможливе без різнобічної художньо-естетичної діяльності гуртківців у позашкільному навчальному закладі. Естетичне виховання дітей - один з ключових факторів її духовного і морального збагачення, залучення до духовної культури свого народу.
Сформовані естетичні смаки в ході підготовки і проведення виставок дитячих робіт, свят, концертних програм, вистав тощо, дають гуртківцям змогу зрозуміти суть прекрасного і самим творити прекрасне.
У процесі естетичного виховання відбуваються поступові кількісні накопичення запасу знань, емоціональних та естетичних переживань, які при включенні у різні види естетичної діяльності сприяють формуванню естетичних якостей особистості, певного рівня естетичного відношення до дійсності.
Мета: формувати в учнів необхідність у спілкуванні з мистецтвом; вміння сприймати трагічне, героїчне; виховувати людяність, доброту, чуйність, формувати в учнів естетичне судження; пробуджувати крізь мистецтво потребу в красі дій.
Види діяльності: (орієнтовні теми виховних заходів):
«Повір, лише той знайомий із душевною насолодою, хто набув її працею і терпінням».
«Природа в музиці».
«Слово про хліб».
«Культура спілкування».
«Терпимість один до одного».
«Жарт».
«Естетика слова».
«Одяг нічний, ранковий, домашній, денний, робочий, спортивний, пляжний, святковий».
«Музика у твоєму житті».
«Діти у світовому живопису».
«Літературно-музична композиція «Чи хочемо ми війни».
«Вечір поезії».
«Вмійте цінувати кохання».
«День естетики».
«Театр і діти».
«Для себе і для нащадків».
«Екскурсії рідним містом».
«Його величність етикет».
«Ти серед людей».
«Культура поведінки – візитна картка кожної людини».
«Як змінити свій характер».
"Людина працею славетна"
Трудове виховання в позашкільних закладах здійснюється в ході проведення занять (в природі, в теплиці, в куточках живої природи тощо) та в ході виховних заходів до Дня Землі, Дня Довкілля, трудових десантів у природу, екскурсій на виробництва, свята врожаю тощо.
Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи.
Саме в підготовці людини до майбутньої праці вбачав К. Ушинський головне завдання виховання.
Мета: формування позитивного і творчого ставлення до праці, соціальних мотивів трудової діяльності; вироблення високих моральних якостей: працьовитості, відповідальності, цілеспрямованості, підприємливості, діловитості, чесності, ощадливості, практичності, хазяйновитості; розвиток економічного мислення, елементарних навичок економічного аналізу; озброєння трудовими уміннями і навичками, культурою розумової і фізичної праці.
Види діяльності: (орієнтовні теми виховних заходів):
«Хто працює з любов’ю, той вносить поезію у будь-яку роботу».
«Якщо діяти не будеш – ні до чого розуму палата».
«Від ремесла до творчості».
«Я – мамина помічниця».
«Майбутня професія».
«Як правильно вибрати професію».
«Праця – це здоров’я».
«Учись працювати з дитинства».
«Бджілка мала, та й та працює».
«Професія батьків».
«Для себе і для нащадків».
«Розумне про професію».